Значення в інших словниках
-
вилучений —
ви́лучений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
вилучений —
[вилучеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
вилучений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилучити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вилучений —
ВИ́ЛУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лучити. “Дивне яке прізвище – Комендант!” – подумав бухгалтер Микола Степанович Семенець, переглядаючи список вилучених книжок, щоб списати їх з балансу (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
вилучений —
ВИ́ЛУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лучити. — Я спробував вилучити піридини.. З того, що ви звете відходом виробництва. І я їх вилучив!.. Процент вилучених піридинів такий високий, що можна говорити про цілковите вилучення їх з першої фракції (Шовк., Інженери, 1956, 149).
Словник української мови в 11 томах