вилучення —
ви́лучення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вилучення —
Извлечение (извлечение запасов) — enrichment, recovery of reserves, extraction — *Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven — 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин.
Гірничий енциклопедичний словник
вилучення —
-я, с. Дія за знач. вилучити. Вилучення запису спец. — процедура виведення запису з файлу або бази даних. Вилучення набору даних спец. — вилучення імені файлу з каталогу або заголовку тому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вилучення —
ВИ́ЛУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лучити. Для того, щоб підготувати залізо до наступної обробки, криці кілька разів проковувалися для ущільнення та вилучення шлаків (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
вилучення —
ВИ́ЛУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лучити. Редактор текстової частини М. Рильський поставив своїм завданням поліпшити драматургію опери ["Тарас Бульба"] шляхом вилучення ряду статичних епізодів (Мист., 3, 1955, 27)
Словник української мови в 11 томах