вилучення
ВИ́ЛУЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́лучити.
Для того, щоб підготувати залізо до наступної обробки, криці кілька разів проковувалися для ущільнення та вилучення шлаків (з наук.-попул. літ.);
Хоч у видавництві всі вважали, що вилучення книжок є небезпечна прелюдія до чистки, але Микола Степанович не боявся чистки (Б. Антоненко-Давидович);
Воно [життя] скінчилося зі смертю матері та вилученням з Академії, й здавалося, вже ніщо не пробудить у мені цікавості та спраги життя (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)