вильце —
вильце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири вильця́
Орфографічний словник української мови
вильце —
вільце, -я, с., етн. Те саме, що гільце.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вильце —
ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Те саме, що гільце́. Кожній хочеться, щоб їй дружки .. весільних пісень проспівали, .. щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Проти отцього почесного місця світив, як сонце, красен коровай з зелененьким вильцем...
Словник української мови у 20 томах
вильце —
ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І.
Словник синонімів української мови
вильце —
ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Те саме, що гільце́. Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб їй вильце звили (Григ., Вибр., 1959, 106); Ішли [дівчата].. веселі, уквітчані, несучи поперед себе вільце (Міщ., Сіверяни, 1961, 25).
Словник української мови в 11 томах
вильце —
Вильце, -ця с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми...
Словник української мови Грінченка