вильце
ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Те саме, що гільце́.
Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб їй вильце звили (Григ., Вибр., 1959, 106);
Ішли [дівчата].. веселі, уквітчані, несучи поперед себе вільце (Міщ., Сіверяни, 1961, 25).
Словник української мови (СУМ-11)