винність —
ви́нність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
винність —
-ності, ж. Абстр. ім. до винний I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
винність —
ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний¹ 1. Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Б. Грінченко); Висновок експерта є одним із видів доказів, який разом з іншими видами має важливе значення для встановлення ступеня винності підсудного (з мови документів).
Словник української мови у 20 томах
винність —
ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний¹ 1. Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Гр., II, 1963, 89); Висновок експерта є одним з видів доказів, який поряд з іншими видами має важливе значення для..
Словник української мови в 11 томах