винність
ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний¹ 1.
Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Гр., II, 1963, 89);
Висновок експерта є одним з видів доказів, який поряд з іншими видами має важливе значення для.. встановлення ступеня винності підсудного (Рад. право, 2, 1960, 102).
Словник української мови (СУМ-11)