винність
ВИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до ви́нний¹ 1.
Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Б. Грінченко);
Висновок експерта є одним із видів доказів, який разом з іншими видами має важливе значення для встановлення ступеня винності підсудного (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)