випробовувати —
[виепробовуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
випробовувати —
і випробувати, -ую, -уєш, недок., випробувати, -ую, -уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. || на що, спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випробовувати —
ВИПРОБО́ВУВАТИ, ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Перевіряти на практиці якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували!...
Словник української мови у 20 томах
випробовувати —
випробо́вувати до́лю. Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети).
Фразеологічний словник української мови
випробовувати —
ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
випробовувати —
ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось.
Словник української мови в 11 томах