випробовувати

випробо́вувати до́лю. Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети).

Значення в інших словниках

1. випробовувати — випробо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випробовувати — ВИПРОБУВАТИробити пробу; (у ділі) перевіряти, вивіряти; (лябораторно) досліджувати.  Словник синонімів Караванського
3. випробовувати — [виепробовуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. випробовувати — і випробувати, -ую, -уєш, недок., випробувати, -ую, -уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. || на що, спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ, ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Перевіряти на практиці якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували!...  Словник української мови у 20 томах
6. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
7. випробовувати — Випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось.  Словник української мови в 11 томах