випробовувати
ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось.
Він оповідав йому про різні прикмети коней і іншої худоби, учив його, як оглядати та випробовувати кожду штуку (Фр., VIII, 1952, 358);
Коло "яструбка" [літака] вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю. Янов., І, 1954, 48);
— Алло! Будемо випробувати голоси, — і вчитель Іванків.. всувається до класу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 61);
Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували! (Барв., Опов.., 1902, 163);
Павлик вирішив випробувати винахід без жодних свідків (Донч., VI, 1957, 67);
// на що, спец. Перевіряти міцність чого-небудь, стійкість до певного впливу або здатність до певної дії.
Випробовувати дріт на розрив; Випробовувати зерно на схожість.
Словник української мови (СУМ-11)