випрядати —
випряда́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
випрядати —
-аю, -аєш, недок., випрясти, -яду, -ядеш, док., перех. 1》 Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. 2》 розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випрядати —
ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., що. 1. Прядінням виготовляти певну кількість пряжі. – Не дам! Не дам! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його [полотно] (М.
Словник української мови у 20 томах
випрядати —
ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех. 1. Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. — Не дам! Не дам! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 190). 2. розм.
Словник української мови в 11 томах
випрядати —
Випрядати, -даю, -єш сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Словник української мови Грінченка