випрядати

ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех.

1. Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі.

— Не дам! Не дам! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 190).

2. розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива.

Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Н.-Лев., II, 1956, 296).

Значення в інших словниках

1. випрядати — випряда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випрядати — -аю, -аєш, недок., випрясти, -яду, -ядеш, док., перех. 1》 Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. 2》 розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випрядати — ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., що. 1. Прядінням виготовляти певну кількість пряжі. – Не дам! Не дам! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його [полотно] (М.  Словник української мови у 20 томах
4. випрядати — Випряда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. випрядати — Випрядати, -даю, -єш сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.  Словник української мови Грінченка