Великий тлумачний словник сучасної мови

випрядати

випряда́ти

-аю, -аєш, недок., випрясти, -яду, -ядеш, док., перех.

1》 Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі.

2》 розм. Прядучи, витрачати певну кількість прядива.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. випрядати — випряда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випрядати — ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., що. 1. Прядінням виготовляти певну кількість пряжі. – Не дам! Не дам! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його [полотно] (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. випрядати — Випряда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випрядати — ВИПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех. 1. Прядучи, виготовляти певну кількість пряжі. — Не дам! Не дам! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 190). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
  5. випрядати — Випрядати, -даю, -єш сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.  Словник української мови Грінченка