випрядений

ви́прядений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до випрясти.

Значення в інших словниках

1. випрядений — ви́прядений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випрядений — ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́прясти. Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (М. Стельмах); Сива, маленька, висохла жіночка ..  Словник української мови у 20 томах
3. випрядений — ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прясти. Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (Стельмах, Хліб.., 1959, 141).  Словник української мови в 11 томах