випрядений
ВИ́ПРЯДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́прясти.
Кольнула у пучки суха костриця і забриніла в прослиненій нитці, бо ж кожен починок не тільки пальцями випрядений, а й устами змочений (М. Стельмах);
Сива, маленька, висохла жіночка .. видавалася таким собі сірим прудким павучком, який вчепився тоненькими лапками за випрядену ним самим павутину (П. Гуріненко);
Товщина і якість випряденої нитки залежить від майстерності прялі та якості пряжі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)