Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вирихтуваний

Ви́рихтуваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вирихтуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирихтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирихтуваний — ВИ́РИХТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рихтувати. Вирихтуваний автомобіль заганяють у спеціальну камеру, де його фарбуватимуть та поліруватимуть (із журн.); Вирихтувана хазяїном огорожа; // ви́рихтувано, безос. пред. Усі пошкоджені місця Олексієвої машини було вирихтувано та зафарбовано (із журн.).  Словник української мови у 20 томах