Словник української мови у 20 томах

вирихтуваний

ВИ́РИХТУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́рихтувати.

Вирихтуваний автомобіль заганяють у спеціальну камеру, де його фарбуватимуть та поліруватимуть (із журн.);

Вирихтувана хазяїном огорожа;

// ви́рихтувано, безос. пред.

Усі пошкоджені місця Олексієвої машини було вирихтувано та зафарбовано (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вирихтуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирихтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирихтуваний — Ви́рихтуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)