Великий тлумачний словник сучасної мови

вирихтуваний

ви́рихтуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вирихтувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирихтуваний — ВИ́РИХТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рихтувати. Вирихтуваний автомобіль заганяють у спеціальну камеру, де його фарбуватимуть та поліруватимуть (із журн.); Вирихтувана хазяїном огорожа; // ви́рихтувано, безос. пред. Усі пошкоджені місця Олексієвої машини було вирихтувано та зафарбовано (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. вирихтуваний — Ви́рихтуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)