вирізування —
вирі́зування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вирізування —
-я, с. 1》 Дія за знач. вирізувати. 2》 Спосіб вишивання. || Прикрашання різьбленим орнаментом речей з дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирізування —
ВИРІ́ЗУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вирі́зувати. Частини матеріалу клином зсуваються відносно інших: при обтісуванні колод сокирою, при вирізуванні пазів у дереві стамескою (з наук. літ.). 2. Спосіб вишивання.
Словник української мови у 20 томах
вирізування —
ВИРІ́ЗУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вирі́зувати. Частини матеріалу клином зсуваються відносно інших: при обтісуванні колод сокирою, при вирізуванні пазів у дереві стамескою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 17). 2. Спосіб вишивання.
Словник української мови в 11 томах
вирізування —
Вирізування, -ня с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Словник української мови Грінченка