вирізування
ВИРІ́ЗУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. вирі́зувати.
Частини матеріалу клином зсуваються відносно інших: при обтісуванні колод сокирою, при вирізуванні пазів у дереві стамескою (з наук. літ.).
2. Спосіб вишивання.
Вирізування звичайно комбінують із гладдю (з наук.-попул. літ.);
// Прикрашання різьбленим орнаментом речей із дерева.
Різьблення в поєднанні з профільним вирізуванням здавна виступало в такому компоненті селянського житла, як намисник (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)