Великий тлумачний словник сучасної мови

вирізування

вирі́зування

-я, с.

1》 Дія за знач. вирізувати.

2》 Спосіб вишивання.

|| Прикрашання різьбленим орнаментом речей з дерева.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирізування — вирі́зування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вирізування — ВИРІ́ЗУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вирі́зувати. Частини матеріалу клином зсуваються відносно інших: при обтісуванні колод сокирою, при вирізуванні пазів у дереві стамескою (з наук. літ.). 2. Спосіб вишивання.  Словник української мови у 20 томах
  3. вирізування — Вирі́зування, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вирізування — ВИРІ́ЗУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вирі́зувати. Частини матеріалу клином зсуваються відносно інших: при обтісуванні колод сокирою, при вирізуванні пазів у дереві стамескою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 17). 2. Спосіб вишивання.  Словник української мови в 11 томах
  5. вирізування — Вирізування, -ня с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.  Словник української мови Грінченка