виучити

Ви́учити і ви́вчити, -чу, -чиш, -чать що, кого чого. Ви́учив його́ украї́нської мо́ви

Значення в інших словниках

1. виучити — ви́учити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виучити — ВИ́УЧИТИ див. вивча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. виучити — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док.  Словник синонімів української мови
4. виучити — ВИ́УЧИТИ див. виу́чувати.  Словник української мови в 11 томах
5. виучити — Ви́учити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся) гл. = вивчати, -ся.  Словник української мови Грінченка