витісувати —
виті́сувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
витісувати —
-ую, -уєш, недок., витесати, -ешу, -ешеш, док., перех. Тешучи, вистругуючи, виготовляти що-небудь з дерева, каменю і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витісувати —
ВИТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., що. Тешучи, вистругуючи тесаком, сокирою і т. ін., виготовляти що-небудь або робити рівним, гладким.
Словник української мови у 20 томах
витісувати —
ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев.
Словник синонімів української мови
витісувати —
ВИТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. Тешучи, вистругуючи, виготовляти що-небудь з дерева, каменю і т. ін. Цюкав [Верига] сокирою, старанно витісуючи гостряк завдовжки ліктів три (Панч, Гомон.
Словник української мови в 11 томах
витісувати —
Витісувати, -сую, -єш сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. Левиц. І. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. Ном. № 13127.
Словник української мови Грінченка