витісувати

ВИТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., що.

Тешучи, вистругуючи тесаком, сокирою і т. ін., виготовляти що-небудь або робити рівним, гладким.

– Були такі, що нас навчили, – відказали майстри і прийнялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки (І. Франко);

Цюкав [Верига] сокирою, старанно витісуючи гостряк завдовжки ліктів три (П. Панч);

Витісував [Андрій] клинчики, вкладки (Р. Іваничук);

Петро – той мав кебету до столярського ремесла. І лаву зробить, і топорище витеше (Ю. Мушкетик);

* Образно. Витісуєш Нове – і синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. витісувати — виті́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. витісувати — -ую, -уєш, недок., витесати, -ешу, -ешеш, док., перех. Тешучи, вистругуючи, виготовляти що-небудь з дерева, каменю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витісувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
4. витісувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. витісувати — Виті́сувати, -ті́сую, -ті́суєш; ви́тесати, -тешу, -тешеш, -тешуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. витісувати — ВИТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. Тешучи, вистругуючи, виготовляти що-небудь з дерева, каменю і т. ін. Цюкав [Верига] сокирою, старанно витісуючи гостряк завдовжки ліктів три (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах
7. витісувати — Витісувати, -сую, -єш сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. Левиц. І. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. Ном. № 13127.  Словник української мови Грінченка