вихор —
[вихор] -хору/-хру, м. (ў) -р'і (вітер)
Орфоепічний словник української мови
вихор —
I -хору і -хру, ч. 1》 Рвучкий круговий рух вітру. || Сильний, поривчастий вітер. || Підняті вітром пил, листя, сніг і т. ін., що швидко крутяться стовпом. 2》 чого, перен. Надзвичайно швидкий хід, розвиток чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихор —
ВИ́ХОР¹, хору і хру, ч. 1. Рвучкий, стрімкий круговий рух вітру. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить (І. Котляревський); На курних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (О. Десняк); // Сильний, поривчастий вітер.
Словник української мови у 20 томах
Вихор —
Ви́хор прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
вихор —
ВИР чого, який (бурхливий, стрімкий рух подій і т. ін., який захоплює, втягає за собою), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ВИ́ХОР, ВЕРЕМІ́Я, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше. Прибувши до Петербурга, Шевченко потрапляє в самий вир подій (П.
Словник синонімів української мови
вихор —
ВИ́ХОР¹, хору і хру, ч. 1. Рвучкий круговий рух вітру. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить (Котл., І, 1952, 194); На курних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (Десняк, Десну..
Словник української мови в 11 томах
вихор —
Ви́хор, -хру м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. Ном. № 3427. О, щоб їх вихром винесло. Ном. № 3667.
Словник української мови Грінченка