вишивання —
вишива́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вишивання —
-я, с. 1》 Дія за знач. вишивати 1). 2》 Вишитий предмет або той, що вишивається. || рідко. Вишитий на чому-небудь візерунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вишивання —
ВИШИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вишива́ти 1. За вишиванням вони придумували собі костюми на бал (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в притулку облишено всю іншу роботу – і прання, і вишивання (О.
Словник української мови у 20 томах
вишивання —
ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання).
Словник синонімів української мови
вишивання —
ВИШИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вишива́ти 1. За вишиванням вони придумували собі костюми на бал (Н.-Лев., III, 1956, 240); Сьогодні в притулку облишено всю іншу роботу — і прання, і вишивання (Донч., III, 1956, 30).
Словник української мови в 11 томах
вишивання —
Вишива́ння, -ня с. 1) Вышиваніе. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. ІІ. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Словник української мови Грінченка