вищипувати —
вищи́пувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вищипувати —
-ую, -уєш, недок., вищипати, вищипаю, вищипаєш і вищиплю, вищиплеш; мн. вищипають і вищиплять; док., перех. Щипаючи, виривати, висмикувати що-небудь. || Вириваючи волосини, надавати певної форми бровам, робити їх тоншими.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вищипувати —
ВИЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЩИПАТИ, аю, аєш, док., що. Щипаючи, виривати, висмикувати що-небудь. Гнідко пішов попаски, вищипуючи свіжу траву (Панас Мирний); Малий Андрійко лазив навколішках і вищипував біля стовбурів бур'янець (О.
Словник української мови у 20 томах
вищипувати —
ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док.
Словник синонімів української мови
вищипувати —
ВИЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЩИПАТИ, ви́щипаю, ви́щипаєш і ви́щиплю, ви́щиплеш; мн. ви́щипають і ви́щиплять; док., перех. Щипаючи, виривати, висмикувати що-небудь.
Словник української мови в 11 томах
вищипувати —
Вищипувати, -пую, -єш сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Словник української мови Грінченка