вкупі —
вку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
вкупі —
ВКУПІ (УКУПІ) – В (У) КУПІ Вкупі (укупі), присл. Спільно, разом; удвох. Не лякаймось, брати мої, моря, Будем сміливо вкупі пливти (П.Грабовський); Поліцейський вигнав нас укупі з другими босяками (А.Тесленко); Вкупі вони і полювали, і товаришували (М.
Літературне слововживання
вкупі —
[ўкуп'і] = укупі присл.
Орфоепічний словник української мови
вкупі —
(укупі), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь; разом, удвох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкупі —
ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл. 1. У поєднанні з ким-, чим-небудь; спільно, гуртом; разом. Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (М.
Словник української мови у 20 томах
вкупі —
РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.
Словник синонімів української мови
вкупі —
ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом, удвох. Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис, 1864, № 10761); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах