Словник української мови в 11 томах

вкупі

ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом, удвох.

Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис, 1864, № 10761);

Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (Коцюб., І, 1955, 356);

З кожним днем дівчата все більше звикали одна до одної і потоваришували так, ніби змалку росли вкупі (Хижняк, Тамара, 1959, 222).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вкупі — вку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вкупі — ВКУПІ (УКУПІ) – В (У) КУПІ Вкупі (укупі), присл. Спільно, разом; удвох. Не лякаймось, брати мої, моря, Будем сміливо вкупі пливти (П.Грабовський); Поліцейський вигнав нас укупі з другими босяками (А.Тесленко); Вкупі вони і полювали, і товаришували (М.  Літературне слововживання
  3. вкупі — пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; укупці, укупочці.  Словник синонімів Караванського
  4. вкупі — [ўкуп'і] = укупі присл.  Орфоепічний словник української мови
  5. вкупі — (укупі), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь; разом, удвох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вкупі — ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл. 1. У поєднанні з ким-, чим-небудь; спільно, гуртом; разом. Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. вкупі — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
  8. вкупі — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови
  9. вкупі — Вку́пі, присл. Росли́ вку́пі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)