владика —
Влади́ка: — єпископ (православний або уніатський) [46-1;46-2]
Словник з творів Івана Франка
владика —
влади́ка іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
владика —
Архирей, митрополит, архипастир; Р. ВЛАДАР.
Словник синонімів Караванського
владика —
[владика] -кие, д. і м. -иц'і, ч.
Орфоепічний словник української мови
владика —
-и, ч. 1》 уроч. Те саме, що володар 2). 2》 Архієрей, митрополит.
Великий тлумачний словник сучасної мови
владика —
ВЛАДИ́КА, и, ч. 1. уроч. Те саме, що воло́да́р 2. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики (Т.
Словник української мови у 20 томах
владика —
Благослови, владико, дерти з бідного лико. Коли церковні власти, не обороняють народу перед кривдженням. І владиці не все годиться. Моральність та приличність не лиш для простолюддя, але і для людей на відвічальних становищах. І владиці пригодиться.
Приповідки або українсько-народня філософія
владика —
Слово, яким іменували єпіскопа
Словник застарілих та маловживаних слів
Владика —
Укр. маляр XIV ст.; працював у Перемишлі; керівник артілі майстрів, що розписували храм Чесного Хреста у Лисці (поблизу Кракова) та королівську опочивальню у Вавельському замку.
Універсальний словник-енциклопедія
владика —
ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ книжн., ВЛА́ДА́Р уроч., ВЛАДИ́КА уроч., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., ВЛА́ДНИК діал. Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І.
Словник синонімів української мови
владика —
ВЛАДИ́КА, и, ч., ц.-с. 1. уроч. Те саме, що воло́дар 2. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики (Шевч., II, 1953, 292); [Микита:] Чим він людей отак причарував.
Словник української мови в 11 томах
владика —
Владика, -ки м. 1) Владыка. К. МХ. 10. Своя рука — владика. Чуб. І. 258. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи. Шевч. 629. 2) Архіерей, владыка.
Словник української мови Грінченка