влітати —
вліта́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
влітати —
(улітати), -аю, -аєш, недок., влетіти (улетіти), влечу, влетиш, док. 1》 Летячи, проникати, потрапляти всередину чого-небудь. 2》 перен., розм. Швидко входити, вбігати, в'їжджати куди-небудь. 3》 безос., кому, перен., розм. Діставатися комусь (за поганий учинок і т. ін.). 4》 перен., розм. Програти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
влітати —
ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛЕТІ́ТИ (УЛЕТІ́ТИ), влечу́, влети́ш, док. 1. Летячи, проникати, потрапляти в середину чого-небудь. Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (О.
Словник української мови у 20 томах
влітати —
леті́ти / полеті́ти сторчака́ (сторч, сторч голово́ю і т. ін.), ірон. 1. до кого—чого, куди. Дуже швидко бігти, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Сторчака летів додому (П. Куліш). Сторч головою лечу до хатини..
Фразеологічний словник української мови
влітати —
ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М.
Словник синонімів української мови
влітати —
ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛЕТІ́ТИ (УЛЕТІ́ТИ), влечу́, влети́ш, док. 1. Летячи, проникати, потрапляти в середину чого-небудь. Не боячись ні апаратури, ні людини, ластівки..
Словник української мови в 11 томах