влітати
ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛЕТІ́ТИ (УЛЕТІ́ТИ), влечу́, влети́ш, док.
1. Летячи, проникати, потрапляти в середину чого-небудь.
Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (О. Донченко);
У вибиті шибки влітали кажани й сови, по запустілих приміщеннях гарему никали голодні дикі звірі, що повтікали з кліток (П. Загребельний);
Влетіла ластівка, защебетала і вилетіла (В. Винниченко);
* Образно. Якесь незрозуміле хвилювання влетіло в мої груди й билось, як підстрелене (Б. Антоненко-Давидович);
Скоропадський лежав, .. його обличчя страшенно зжовкло .. Таке обличчя буває тільки в людей, до яких у серце влетіла смерть (Ю. Мушкетик).
2. перен., розм. Швидко входити, вбігати, в'їжджати куди-небудь.
Влітає радісний, могутній у своїх поривах, цар (Г. Колісник);
Враз мов хтось штовхнув із сіней, колихнувся від дверей натовп і в хату влетів Матюха (А. Головко);
Раптом до печери не увійшов, а влетів літній моряк з технічних військ, як це було видно з відзначок на петлицях (В. Кучер);
Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки (В. Нестайко);
Тільки-но встиг він [поїзд] зупинитися, як до вагона влетіла Ліля (М. Олійник);
Незабаром машина влетіла на подвір'я лікарні (О. Гончар).
3. безос., кому, перен., розм. Діставати покарання (перев. за поганий вчинок).
Максим .. копнув цуценя носком чобота під бік. Рябеньке, якому, певне, вже не раз влітало від хлопчаків, ображено дзявкнуло, замовкло і вмить чкурнуло попід ворітьми у двір (В. Козаченко);
Він [Шульц] вичікує, поки та історія з табором забудеться, бо йому за неї влетіло (Микита Чернявський);
Швейк .. оглядав написи, видряпані на стінах. В одному з них якийсь в'язень об'являв війну з поліцією не на життя, а на смерть. Текст проголошував: “Начувайтеся! Влетить і вам” (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
◇ (1) Влеті́ти в [до́бру] копі́йку (копійчи́ну, копі́єчку) кому і без дод. – дорого коштувати, обійтися кому-небудь.
– Ну й понавиписували ж отаких машин [екскаваторів]! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба);
Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?.. – Це влетить в копійку, – перебив Арчіля Беззуб'як (П. Інгульський);
Ми в першу чергу всі свої ресурси кинули на будівництво приміщень для ферми. Звичайно, це нам влетіло в копієчку (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)