Значення в інших словниках
-
вогко —
во́гко прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
вогко —
Присл. до вогкий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вогко —
ВО́ГКО. Присл. до во́гкий. Несподівано раптом у чорну тишу щось впало .. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто о лице (М. Коцюбинський); Очі телиці вогко, свіжо й іронічно ласкаво не перестають посміхатись (В.
Словник української мови у 20 томах
-
вогко —
ВО́ГКО. Присл. до во́гкий. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало.. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто о лице (Коцюб., II, 1955, 209); Очі у батька вогко заблищали, як сині скельця (Донч.
Словник української мови в 11 томах