Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

волокита

Волоки́та, -ти, -ті

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. волокита — -и, ж. 1》 діал. Блуканина, поневіряння. 2》 розм. Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волокита — 1. тяганина, зволока 2. див. бродяга, босяк  Словник чужослів Павло Штепа
  3. волокита — Волокита, -ти ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.  Словник української мови Грінченка