воскувати —
воскува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
воскувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Натирати, намазувати або просочувати що-небудь воском. Воскувати підлогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
воскувати —
ВОСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Натирати, намащувати або просочувати що-небудь воском; вощити. Сидів [Митро] коло лави проти вікна, обклався старим шкураттям, воскував нитки на дратву і бісився, як пес (В. Стефаник); Підлоги миємо..
Словник української мови у 20 томах
воскувати —
ВОСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Натирати, намазувати або просочувати що-небудь воском. Воскувати підлогу.
Словник української мови в 11 томах
воскувати —
Воскува́ти, -ку́ю, -єш гл. Вощить.
Словник української мови Грінченка