Значення в інших словниках
-
востаннє —
воста́ннє прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
востаннє —
ВОСТАННЄ – В ОСТАННЄ Востаннє, присл. В останній раз. Трохим кинув востаннє заготовлені вже до упряжі шлеї і мовчки попрямував до стайні (В.Винниченко); На гілці лист пожовклий Затремтить в конанні І впаде, і тихо ляже, І засне востаннє (О.
Літературне слововживання
-
востаннє —
пр., наостаннє, наостанці, наостанку, останній раз, останнім разом.
Словник синонімів Караванського
-
востаннє —
[востан':еи] присл.
Орфоепічний словник української мови
-
востаннє —
присл. Останній раз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
востаннє —
ВОСТА́ННЄ, присл. Останній раз. [Андрій:] Радили ви багато разів, порадьте ж і востаннє: як мені тепер бути? (М. Кропивницький); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні (М.
Словник української мови у 20 томах
-
востаннє —
ВОСТА́ННЄ (останній раз), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ, НАОСТА́ННЄ рідше, УВОСТА́ННЄ рідше. За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); Здригнулися наостанку губи, безпорадно ловлячи повітря (З.
Словник синонімів української мови
-
востаннє —
ВОСТА́ННЄ, присл. Останній раз. [Андрій:] Радили ви багато разів, порадьте ж і востаннє: як мені тепер бути? (Кроп., І, 1958, 492); Роман востаннє вдарив по запеченому темно-сизому залізяччі і жбурнув молот в куток кузні (Стельмах, Хліб.., 1959, 123).
Словник української мови в 11 томах