Значення в інших словниках
-
врода —
вро́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
врода —
ВРОДА, рідше УРОДА Переважно краса, миловидність людини. Вона була непогана на вроду: висока, струнка, з великими сірими очима під густими чорними бровами врозліт, з білим чистим і рум’яним обличчям (З.
Літературне слововживання
-
врода —
Краса, вродливість, ліпота, з. гарність, гарнота; П. вигляд, зовнішність.
Словник синонімів Караванського
-
врода —
-и, ж. 1》 Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. На вроду — на вигляд. 2》 Сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження; краса, вродливість. 3》 перен., розм. Красива, вродлива людина. 4》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
врода —
ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис); Лице [парубка] довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі...
Словник української мови у 20 томах
-
врода —
див. краса
Словник синонімів Вусика
-
врода —
КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!...
Словник синонімів української мови
-
врода —
ВРО́ДА (УРО́ДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номис, 1864, № 8570); Лице [парубка] довгобразе — козаче; ні високого, ні низкого зросту...
Словник української мови в 11 томах