вудкар —
вудка́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вудкар —
-я, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вудкар —
ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (О. Гончар); * Образно. Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
вудкар —
РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю.
Словник синонімів української мови
вудкар —
ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (Гончар, Таврія.., 1957, 230); Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Ле, Клен. лист, 1960, 22).
Словник української мови в 11 томах