вудкар

вудка́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. вудкар — -я, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вудкар — ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (О. Гончар); * Образно. Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. вудкар — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю.  Словник синонімів української мови
4. вудкар — Вудка́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -карі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вудкар — ВУДКА́Р, я́, ч. Рибалка, який ловить рибу вудкою. Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (Гончар, Таврія.., 1957, 230); Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Ле, Клен. лист, 1960, 22).  Словник української мови в 11 томах