вудкар
ВУДКА́Р, я́, ч.
Рибалка, який ловить рибу вудкою.
Вудкарі урочисто дрімали попід очеретами (О. Гончар);
* Образно. Вона [дівчина] пручалася, але то був трепет уловленої рибини, який підігрівав і спортивний інтерес вудкаря (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)