вібрувати —
ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок. Перебувати у стані вібрації. Пригрівало травневе сонце, вібрувало повітря від гомону й пісень (Л. Смілянський); Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (В.
Словник української мови у 20 томах
вібрувати —
див. хитатися
Словник синонімів Вусика
вібрувати —
ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок. Перебувати в стані вібрації. Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (Собко, Зор. крила, 1950, 242); За вікнами було тихо, лише іноді глухо вібрували шибки від далекого заводського гулу (Руд.
Словник української мови в 11 томах