Значення в інших словниках
-
вібрувати —
вібрува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вібрувати —
-ує, недок. Перебувати в стані вібрації. || Дрижати, переливатися (про голос, звук).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вібрувати —
Тремтіти, потремтіти, затремтіти, протремтіти, двигтіти, задвигтіти, подвигтіти, продвигтіти, (світло) миготіти, замиготіти, помиготіти, промиготіти, мигтіти, замигтіти, помигтіти, (струна) бреніти, вибреніти, забреніти, збреніти, перебреніти, побреніти, пробреніти
Словник чужослів Павло Штепа
-
вібрувати —
ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок. Перебувати у стані вібрації. Пригрівало травневе сонце, вібрувало повітря від гомону й пісень (Л. Смілянський); Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (В.
Словник української мови у 20 томах
-
вібрувати —
ТРЕМТІ́ТИ (про голос — переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИ розм., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ (ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ) підсил. розм. — Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти (задеренькоті́ти).
Словник синонімів української мови
-
вібрувати —
Вібрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вібрувати —
ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок. Перебувати в стані вібрації. Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (Собко, Зор. крила, 1950, 242); За вікнами було тихо, лише іноді глухо вібрували шибки від далекого заводського гулу (Руд.
Словник української мови в 11 томах