Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вівчарський

Вівча́рський, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вівчарський — вівча́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вівчарський — -а, -е. 1》 Прикм. до вівчар 1). 2》 Стос. до вівчарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарський — ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівча́р 1. Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (І. Франко); Ніде ані людини, Лиш чути – здалека вівчарська пісня лине (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. вівчарський — ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівча́р 1. Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (Фр., III, 1950, 8); Ніде ані людини, Лиш чути — здалека вівчарська пісня лине (Рильський, Поеми, 1957, 28). 2. Стос. до вівчарства.  Словник української мови в 11 томах
  5. вівчарський — Вівчарський, -а, -е Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.  Словник української мови Грінченка