вівчарський

ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до вівча́р 1.

Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (Фр., III, 1950, 8);

Ніде ані людини, Лиш чути — здалека вівчарська пісня лине (Рильський, Поеми, 1957, 28).

2. Стос. до вівчарства.

Вівчарський завод при мануфактурі налічував у 80-х роках [XVIII ст. в Росії] 17 тис. овець (Іст. УРСР, І, 1953, 346).

Значення в інших словниках

1. вівчарський — вівча́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вівчарський — -а, -е. 1》 Прикм. до вівчар 1). 2》 Стос. до вівчарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вівчарський — ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівча́р 1. Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (І. Франко); Ніде ані людини, Лиш чути – здалека вівчарська пісня лине (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вівчарський — Вівча́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вівчарський — Вівчарський, -а, -е Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.  Словник української мови Грінченка