віддавати —
-даю, -даєш, недок., віддати, -дам, -даси, док. 1》 перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). Віддавати (віддати) Богові (Богу) душу — умирати, гинути. 2》 перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє середовище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віддавати —
ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. кого, що. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне).
Словник української мови у 20 томах
віддавати —
див. пахнути; розплачуватися
Словник синонімів Вусика
віддавати —
віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О.
Фразеологічний словник української мови
віддавати —
ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю.
Словник синонімів української мови
віддавати —
ВІДДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ВІДДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. перех. Повертати назад взяте (позичене, дане, привласнене, належне).
Словник української мови в 11 томах
віддавати —
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Чуб. І. 173. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. Рудч. Ск. І. 9. віддати богові душу. Умереть.
Словник української мови Грінченка