Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відкраювати

Відкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. відкраювати — відкра́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відкраювати — -юю, -юєш, недок., відкраяти, -аю, -аєш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкраювати — ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що. Те саме, що відрі́зувати 1, 2. Міська влада не поспішає відкраювати цю ділянку землі під культурний центр (з газ.); Їй дуже хотілось одкраяти свою частку [полотна] й сховать у свою скриню (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. відкраювати — див. різати  Словник синонімів Вусика
  5. відкраювати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  6. відкраювати — ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого. Ходить за плугом Прокіп, відкраюючи від стерні все нові й нові скиби (Цюпа, На крилах..  Словник української мови в 11 томах