відкраювати —
відкра́ювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відкраювати —
-юю, -юєш, недок., відкраяти, -аю, -аєш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відкраювати —
ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що. Те саме, що відрі́зувати 1, 2. Міська влада не поспішає відкраювати цю ділянку землі під культурний центр (з газ.); Їй дуже хотілось одкраяти свою частку [полотна] й сховать у свою скриню (І.
Словник української мови у 20 томах
відкраювати —
див. різати
Словник синонімів Вусика
відкраювати —
ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.
Словник синонімів української мови
відкраювати —
ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого. Ходить за плугом Прокіп, відкраюючи від стерні все нові й нові скиби (Цюпа, На крилах..
Словник української мови в 11 томах