відмагатися

Відмага́тися, -га́юся, -га́єшся; відмогти́ся, -мо́жу́ся, -мо́жешся; відмі́гся, -могла́ся, -могли́ся

Значення в інших словниках

1. відмагатися — відмага́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмагатися — -аюся, -аєшся, недок., відмогтися, -ожуся, -ожешся; мин. ч. відмігся, -моглася, -моглося; док. 1》 Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. || Чинити опір комусь. 2》 Позбуватися кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмагатися — ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. відмагатися — див. відмовляти; позбуватися  Словник синонімів Вусика
5. відмагатися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДНІ́КУВАТИСЯ розм., ВІДПИРА́ТИСЯ розм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯ розм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯ ірон. — Док.  Словник синонімів української мови
6. відмагатися — ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах
7. відмагатися — Відмагатися, -гаюся, -єшся сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29.  Словник української мови Грінченка