відмагатися —
відмага́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відмагатися —
-аюся, -аєшся, недок., відмогтися, -ожуся, -ожешся; мин. ч. відмігся, -моглася, -моглося; док. 1》 Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. || Чинити опір комусь. 2》 Позбуватися кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відмагатися —
ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь.
Словник української мови у 20 томах
відмагатися —
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДНІ́КУВАТИСЯ розм., ВІДПИРА́ТИСЯ розм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯ розм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯ ірон. — Док.
Словник синонімів української мови
відмагатися —
ВІДМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся; мин. ч. відмі́гся, могла́ся, ло́ся; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь.
Словник української мови в 11 томах
відмагатися —
Відмагатися, -гаюся, -єшся сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29.
Словник української мови Грінченка