відпис

Ві́дпис, -су; -писи, -сів

Значення в інших словниках

1. відпис — Копія [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. відпис — ві́дпис іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. відпис — Ві́дпис. Копія. Всехвальний ц[ісарско]~ к[оролівский] Суде! На підставі статута, предложеного тут А. в оригіналі, а Б. в удостовіренім відписі для реєстру стоваришень, основало ся в Балківцях стоваришенє з необмеженою порукою під назвою...  Українська літературна мова на Буковині
4. відпис — -у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відпис — ВІ́ДПИС, у, ч. 1. заст. Письмова відповідь на лист, повідомлення, звернення і т. ін. Написав усе, що сталося, і просив відпису (А.  Словник української мови у 20 томах
6. відпис — ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю..  Словник синонімів української мови
7. відпис — ВІ́ДПИС, у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. Написав усе, що сталося, і просив відпису (Свидн., Люборацькі, 1955, 216); Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис.., та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Гр., І, 1963, 454).  Словник української мови в 11 томах
8. відпис — Відпис, -су м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318.  Словник української мови Грінченка